!


в настоящем издании сохраняются основные особенности авторской орфографиии и пунктуации.



27.4.12

моє нове знайомство

мені наснилась радіація. в неї були чорні обпеклі руки, чорне анорексичне тіло, випалене лице. в неї були пусті зіниці. вона дивилась на мене і наче щось хотіла, а я не могла навіть слова вимовити.
ми стояли десь на пустій землі, на яку невблаганно палило післяполуденне сонце.
вона зробила крок назад і простягла руку кудись за свою спину.
я подивалась.
чотириповерхові будинки біліли своїм сірим камінням. якийсь жах лився з чорних вікон. мені страшно було повертатись до неї спиною, вона і мене хотіла забрати із собою. але не зараз.
зараз я повинна була побачити усю порожнечу. вона пропонувала мені заглянути у безодню.
там, майже на самому дні я побачила те, що мені не хотілось бачити ніколи ніколи ніколи!
там лежала мала дитина.
маленький хлопчик із крихітними ще ніжками й ручками. на них була кров і синь. голова була якось нереально зігнута до маленького плечика. поруч нікого не було...
дитина зникла.
з`явився ти.
ти стояв і дивився на мене. мені хотілось до тебе і щезнути звідти. я забула де ми і що навкруги. і раптом як згадка за твою спинною виникла радіація. мене скував ще більший жах. аале як я не намагалась до тебе залишалось стільки ж скільки й було. багато багато років.
вона посміхнулась.
ти впав на коліна і став таким прозорим прозорим. вона забирала тебе від мене.

а потім пішла сама.
полишаючи мене серед спаленої землі, поряд із чорними будівлями, із дирою у грудях.

прийшла пітьма.

Комментариев нет:

Отправить комментарий