я уявляю, як нарешті, вдихну на повні груди, як буду довго кричати в то високе літнє небо! я уявляю, як із щок і очей спаде це напруження. все буде позаду
а попереду лише море і багато кайфу
я накурюсь.
обіцяю

до того глибинного сенсу життя.

дорога в пів століття

яскравими іскрами палатиме наше життя.
калейдоскоп нас закрутить так, що і вдихнути буде важко. ми будемо біжать світ за очі, зупинятись лише для того, щоб спочило тіло, але розум буде продовжувати рухатись. ми будемо збивати масло ще довгі роки, поки не впадемо в спокійне, розмірене пенсіонне буття. тоді ми подивимось на світ прозорими очима. ти посміхнешся в свої сиві вуса і скажеш:
- нічого, стара, й так люди живуть.
розуміючи, що, насправді, все було задарма, бо на кохання-то життя і не залишилось. бо ми майже не помічали, як швидко ростуть квіточки нашої любові. час сплинув так миттєво, що нам не наздогнати його із нашими варікозними венами. а пам`ятаєш, як ми бігали? і все легко легко було. і здавалось ніколи не скінчиться.
Авжеж! ждіть.
- ось я! - посміхається поріг в новий вимір.
я без тебе його не переступлю. обіцяю.

а поки що, нумо спати, а зранку солодко тягнутись догори і знати, що все життя - наше!
ВОНО - НАШЕ!

 а что потом? эта весна - солнечное пятно.

все буде добре у кожного з нас (с)

в останній раз ми школяри. із понеділка розпочнеться принципіально нове життя. будуть нові інтереси, нові люди, новий ритм. у школі все якось розмірено. ти знаєш, що тебе чекає, а тут...
в останні дві години сьогодня ми будемо виступати на сцені. як виступали впродовж 5 років. спочатку, на конкурсі "мій дружній клас", а потім як команда ЮІДа.
майже в останній раз ми - команда, ми - одне спільне. потім буде ще останній дзвоник і наступна зупинка вже через 5, а може 10 років.
і все це несподівано.
ти чекаєш, знаєш, в який саме день випускний. ти готовишся морально. і настає той час, а ти всеодно неготовий.
я вірю, що всі ми поступимо.
вірю, що в кожного життя складеться так, як він того бажає ( а може не зовсім так, але все буде добре у кожного з нас:) ).

*

Знаешь мам.
ведь кто-то видит.
как он бреется по утрам.
целует ему висок.
родинку.
старый шрам.
просыпается завтра с ним.
помнит его вчера.
слышит днем его смех.
шепот - по вечерам.
это больно знать мам.

наша людина

як би то воно не було, насправді, дуже важко розлучатись із тобою.