ми будемо точно розумніше наших батьків.
ми досягнемо кращого ніж вони. будемо пересуватись лише на власних авто, вечорами пити дороге вино і їсти французькі цукерки.
ми відпочиватимемо літом у криму, взимку на кіпрі, восени/весною вибирати країни які нам довподоби: швеція, бразилія, італія, англія, франція. чи може америка?
літаки, поїзда.
ніякої втоми, таке буденне, таке різне життя.
скрізь вдома світло і багато дерева, гарні меблі і велика ванна ( саме вона!).
працюють за тебе і на тебе.
я взагалі не працюю.
ми будемо точно розумніше наших батьків.

але я не хочу.
я хочу розчаруватись у тому житті, у наших юнацьких мріях.
я хочу через 10-20 років повністю витрачати на їжу зарплатню, щоб ні краплі не залишалось.
я хочу ходити пішки і їсти смажену картоплю по вечорам, у нашому малому раю.
я хочу так як і зараз сидячі у ванні відчувати тебе.
я хочу подорожувати з тобою автостопом і спати під відкритим небом на кемпінгах.
сидіти коло багаття і слухати як ти граєш.

ти так гарно граєш.